Бійці 25-го батальйону "Київська Русь" приїхали в Тернопіль, аби подякувати місцевим волонтерам та меценатам за допомогу і матеріальну підтримку. Заступник командира Роман krus pruzСемчишин та командир протитанкової батареї Віктор Черній нагородили тернопільських підприємців власноруч виготовленими грамотами та розповіли про те, як ставляться до перемир’я та закону про особливий статус Донбасу і чого бояться мешканці Дебальцево.
25 батальйон територіальної оборони «Київська Русь» був створений у червні з нуля. Спершу його готували до ведення бойових дій, які не передбачали потреби у важкому озброєнні. Але згодом виникла інша потреба. Тому зараз у батальйоні є все озброєння, яке існує в українській армії: танки, БМП, зенітні установки, ракетні протитанкові комплекси, крупнокаліберні кулемети, міномети, автомати.
Таким був лейтмотив вже сьомого всеукраїнського фестивалю національної вишивки та костюма, який щорічно проходить у Тернополі за сприяння обласної та міської влади і під патронатом корпорації «Оболонь».
Упродовж трьох останніх днів липня у Тернополі проходив вже третій за рахунком Чемпіонат світу з футболу серед команд української діаспори. Цьогоріч на турнір прибули колективи з Канади, Польщі, Білорусі, Іспанії та Румунії. З різних причин до учасників не змогли приєднатися українські футболісти з Естонії та Придністров’я. Причому, наші географічні сусіди є дворазовими володарями Кубка світу.
Відлунила вже традиційна «Галицька дефіляда». Упродовж трьох днів десятки тисяч тернополян у парку імені Шевченка були не лише свідками, а й учасниками цього великого театралізованого і яскравого дійства.
Директор був на виробництві. Трохи згодом, підійшовши та привітавшись, він не зміг стриматися:
Буквально за півроку країна змінилася до невпізнання. Після революції гідності, перед лицем агресії Кремля та відчайдушних спроб озброєних сепаратистів розшматувати цілісність держави, патріотизм українців сягнув чи не історичного максимуму.
Цю високу всеукраїнську літературно мистецьку відзнаку ще на зорі національного відродження заснував журнал «Тернопіль». За час, що минув, доля премії складалася по-різному. На жаль, були й такі роки, коли її не вручали. Однак, знані у нашому краї та далеко за його межами небайдужі тернопільські літератори, митці не полишали надії належно поціновувати своїх колег, які шедевральними творами та громадською активністю продовжували живити життєдайне коріння національної спадщини. Їх ініціатива увінчалася успіхом чотири роки тому, коли оновлена громадська рада з відзначення премією знайшла повне взаєморозуміння з учасниками тоді ще спілки, а нині Ліги підприємців «Українська справа» та заручилася їхньою фінансовою підтримкою.
Шановна тернопільська громадо! Сердечно вітаю Вас зі святом святого архистратига Михаїла та всіх Небесних Сил!
Духовна традиція українського народу надзвичайно багата щодо молитви, поминальних і задушних днів. Останніми десятиліттями на Тернопільщині як і в Галичині прийнявся звичай першого листопада іти на цвинтар і на могилах рідних запалювати свічки. Свято увійшло до християнського календаря у 835 році з благословення Римського Папи Григорія IV. Цей звичай наш народ перейняв від Всесвітнього дня померлих, який вшановують не тільки римо-католики, але практично всі народи, пов’язані з християнською культурою у більшості країн світу.